Кава і козак

Місто, де кавою пахне буквально кожний камінь, не могло обійтись без кавових легенд.Сама популярна легенда, якою пишаються не тільки львів’яни, але усі українські прихильники кави, розповідає про те, як простий козак відкрив культуру кави для найкращого міста Європи – Відня. Історія почалась з подорожі юнака Юрія Кульчицького на Січ, де він попав в полон до турок. Перебуваючи у полоні, парубок не тільки добре вивчив турецьку мову, але привчився до споживання кави. Ця культура була невідома для європейців. Згодом, парубок був викуплений сербськими торговцями, а через деякий час молодий чоловік з’явився у Відні.

Якраз у той час розпочалась облога Відня військами Великого візира. Ситуація складалась для Відня дуже несприятливо. В місті почався голод и епідемія, а вийти з міста, щоб попросити допомогу було неможливо. Кілька десятків посланців виходило з міста, але не один не вертався. Саме тут стало у пригоді знання турецької мови Кульчицьким. Йому дали завдання прорватися крізь облогу і дати звістку польському королю про облогу Відня. Крім того, юнак мав повернутися з відповіддю, що робило виконання завдання практично фантастичним. Не зважаючи на смертельну небезпеку, Кульчицький, завдяки природним хитрощам, прорвався крізь облогу і навіть повернувся назад до Відня. Війська турків були розбиті, а Кульчицькому пропонували що завгодно, за той героїчний вчинок,

який він зробив. Козак попросив віддати йому мішки з кавою. Ніхто не знав, що це зерна. Віденці вважали, що цими зернами турки кормили верблюдів. Прохання Кульчицкого було виконано і мішки з кавою придбали нового власника.Дуже скоро у Відні була відкрита перша кав’ярня, власником якої став Юрій Кульчицкий. Кав’ярня мала назву «Під синьою пляшкою» і пропонувала клієнтам каву по-турецьки. Але справи йшли не дуже добре. Гіркий та терпкий напій не подобався віденцям, до того ж, вони ще пам’ятали недавню облогу. Треба відзначити, що Кульчицький зустрічав гостів виключно в українському одязі, зі словами «Як справи, друже?» До речі, цю фразу і сьогодні можна почути у віденських кав’ярнях. Як часто буває, питання

вирішила випадковість. Абсолютно випадково кусок цукру попав в каву. Кульчицкий спробував і зрозумів, що вона вже не так гірчить. Після того, як було добавлено в каву молоко, напій став надзвичайно популярним серед віденців і торгові справи Кульчицького пішли на поправку.

Джерело Наступна