Початково на місці нинішнього вокзалу стояла інша будівля. Відкрили цей вокзал у 1861 році. Саме на цей вокзал прибув перший потяг “Ярослав” з Перемишля.
|
Світлина відображає красу інтер'єру старого вокзалу.
|
За якийсь час з’ясувалося, що старий вокзал не здатний забезпечити якісне обслуговування через збільшення пасажиропотоку, відтак вирішили зводити нову будівлю. У 1899 р. австрійський уряд затвердив проект архітектора Владислава Садовського. Роботи виконувала приватна будівельна фірма львівських архітекторів Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. За період 1902-1904 років було знесено старий вокзал і збудовано новий.
26 березня 1904 новий двірець урочисто відкрили. Він вважався одним із найсучасніших у Європі.
|
Фасад нового вокзалу прикрашали скульптури Антона Попеля, що символізували торгівлю та промисловість. Донині вони на жаль не збереглися.
|
Внутрішній інтер'єр нового головного вокзалу 1925р.
|
В 1866 році поруч з головним вокзалом (на місці теперішнього Приміського вокзалу) відкривається ще один вокзал - Чернівецький. Початково він задумувався для курсування потягів зі Львова до Чернівців, проте згодом розширив свою географію настільки, що почав конкурувати з головним вокзалом. В результаті їх діяльність розділили, після чого Чернівецький вокзал почав приймати потяги з Кракова, а головний - з Чернівців.
|
В другій половині ХІХ ст. на місці теперішнього Приміського вокзалу знаходився красень-гігант Чернівецький вокзал. У 1919 році, на вокзалі стається вибух амуніції, після чого двірець повністю руйнують і Львів втрачає ще одну історичну будівлю назавжди.
|
Світлина представляє вид Тріумфальної арки, яку збудували в 1894 р. на вул. Городоцькій (колишня Грудецка) перед початком Залізничної алеї за проектом архітектора Кароля Боубліка. В центрі арки видно бюст Франца Йосифа І, вище - герб міста Львова. Вдалині старий вокзал; ліворуч споруда Чернівецького вокзалу.
|
Вхід в Ратушу - композиція ''Гостинність'' зведена Леонардо Марконі на честь приїзду до Львова Франца Іосифа в 1880 році. Ця композиція безслідно зникла в 1944 році.
|
Площа ринок. Фото 1915 року. Будинки в центрі Львові практично не змінилися.
|
1907 рік. Базар на площі ринок.
|
1936 рік. Базарний день на площі ринок.
|
Сучасна пл. Ринок № 4 (на фото будівля по центру). Збудована у 1588–1589 рр. італійськими архітекторами Павлом Римлянином і Петром Барбоном. Фасад будинку покритий кам'яним діамантовим рустом, котрий потемнів з часом. Звідси і назва будинку.
|
Сучасна пл. Ринок № 6. Збудована у 1580 р. тими ж архітекторами, що будували Чорну кам'яницю. Замовником був заможний грецький купець Корнякт, котрий міг собі дозволити розкішний шестивіконний будинок на центральній площі. Внутрішній дворик будинку оточений з трьох сторін відкритою аркадою. Львів'яни називають його італійським двориком.
|
Будинок театру “Колізей” (“Colosseum”) у колишньому пасажі Германів на вул. Куліша (колишній вул. Бічній Сонячній) споруджений у 1898–1900 рр. 1904 р. за проектом архітектора Артура Шлеєна споруда була добудована, у партері містилося 22 ряди крісел, три яруси з ложами. В 1907 р. споруда була реконструйована за планами Скавінського. Будинок “Колізею” був зруйнований під час Другої світової війни.
|
На Панянському ставі. Фото Адама Ленкевича до 1914 року. Панянський, та прилеглий Пелчинський стави, були осушені після першої Світової війни. Ділянки на яких були розташовані стави – забудовано. Тепер це вулиця Вітовського (давня Пелчинська).
|
Перший камінь у фундамент Оперного театру було закладено у 1897 році. Проектом театру займався, видатний архітектор у Європі – Зігмунт Горголєвскі. Будівництво театру триває близько трьох років на кошти міської казни і простих громадян. Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського.
|
Трамвай №3 на Проспекті свободи 1914 рік.
|
1907 рік. Базар на площі ринок.
|
1936 рік. Базарний день на площі ринок.
|
Темпль (храм) – став першою синагогою реформованого типу в Галичині. Її зводили у 1843–1846 роках під керівництвом архітектора Йогана Зальцмана. Її кілька разів реконструювали. А влітку 1941 (за іншими даними, 1942) німці знищили темпль. Адреса: площа Старий Ринок.
|
1930 рік. Дорога на високий замок.
|
1910 рік. Церква Покрови на вулиці Грушевського.
|
1894 рік. Вулиця Театральна.
|
1894 рік. Трамвай на високий замок.
|
Проспект Шевченка (Академічна). Вид від того місця, де тепер стоїть пам’ятник М. Грушевському, а місток веде до вул. Фредра, в цьому місці і тепер існує пішоходний перехід. Ліворуч, за містком, кам’яниця, на місці якої від 1911 р. височить №25.
|
Стрийський ринок. Вул Шота Руставелі, Стрийська, Івана франка.
|
Панорама передвоєнного Львову. В далині зображено Домініканський собор.
|
В 1749 році за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте був закладений фундамент костелу. До 1764 року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж 26 серпня 1766 і 1778 років роботи відновилися. У 1865 році за проектом архітектора Юліана Захаревича до костьолу прибудували 4-ярусну дзвіницю. 1895-го був перебудований ліхтар на куполі.
|
Вілла Дуніковського, відома нині, як Національний музей у Львові, збудована у 1897–1898 рр. за проектом архітектора Владислава Рауша на замовлення професора Львівського університету Еміля Дуніковського. У 1911 р. митрополит Андрей Шептицький викупив віллу для потреб заснованого ним у 1905 р. Церковного музею. 11 липня 1911 р. митрополит видає акт, згідно з яким науковій фундації «Церковний музей» надавалася назва «Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького» знаходиться на вул. Драгоманова 42.
|
